Показ дописів із міткою навчання. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою навчання. Показати всі дописи

четвер, 17 березня 2016 р.

Про цілительство

Я оце вам уже повідомляла, що влізла в цілительську тему і дуже мені наразі там все подобається. Найперше - вона, звісно, несе із собою певний світогляд, і він сам по собі цілющий, я так думаю.

Тета-Цілительство (воно ж Тета-Хілінг, Thetha-Healing) - це такий спосіб допомагати людям у всіх випадках життя, який розробила американка Віана Стайбл. Базові постулати приблизно такі (сама формулюю, нізвідки не списую, тому, може, от не надто все досконало вийде):

1. От є Бог. Тут - це енергія чистого творіння, яка пронизує всі рівні буття (у Віани їх всього 7, якщо грубо: 1. рівень мінералів, 2. рівень рослин, 3. рівень білків, тобто тварин і людей, 4. рівень духів, тобто душ і всякої язичницько-шаманської "нечисті" 5. рівень майстрів, богів, богинь, усяких ангелів і архангелів, 6. рівень законів, 7. рівень Творця, тобто рівень енергії творіння, якій немає перешкод. Всі рівні - рівні, і є цілителі різних рівнів: лікарі в лікарнях, наприклад, це цілителі 3 рівня, астрологи - 6 рівня, шамани - 4 рівня, а тета-цілителі - 7 рівня).
А, до чого це я. Є Творець і він може все-превсе. Ну геть усе. І готовий наповнювати вас безумовною любов'ю, вказувати душі шлях до радості, зцілювати, і все інше хороше. Бог - це любов (ну теж мені Америку відкрила, правда?))
Тета-цілитель через медитацію піднімається на 7 план, і там дає свої повелінння Творцю. Зроби те, се, п'яте-десяте, зроби це найкращим чином, там комфорним, безпечним і всяке таке.

2. Є душа. Душа любить енергію сьомого плану, вона любить світло і тягнеться до радості. У душі є своя історія (да, тут вірять у переселення душі з тіла в тіло, і тут вірять, що вона була і рослинками, і камінчиками, і всякими людьми з різним досвідом). Душа приходить в тіло, щоб набратися нового досвіду. І от ця душа має свої переконання, які вона винесла з попереднього свого досвіду. І ці переконанння іноді бувають не дуже корисними, м'яко кажучи, для поточного втілення.
Ну, наприклад, душа за пару тищ років повірила, що "Бог - жорстокий, він карає, треба бути рабою Бога" і всякі такі переконання. Чи щось банальніше типу "Копійка гривню береже".
І, значить, носитесь ви з цими копійками, як дурень зі ступою, і нічорта вони не бережуть. То тета-цілитель іде на 7 план, просить Творця відмінити отаке і таке застаріле некорисне переконання, "вигружає" його, і на його місце просить загрузити нове. І ще й до того ж може попросити Творця, щоб він навчив вас, наприклад, "як відчувається, що ви живете в достатку, ви знаєте, як забезпечувати свої потреби в комфортний і безпечний спосіб" і далі  по тексту. Одним словом, ви разом з цілителем здійснюєте певну психотерапевтичну роботу (тут це називається "глибинні розкопки") і формулюєте спільну таку молитву на благо клієнта.

3. Повторюся, але це важливо. Є 7 рівнів буття, і ніякий з них не є в пріоритеті. Всі вони рівні і взаємопов'язані, працюють спільно і постійно гармонізуються. Тому якщо, наприклад, у вас у тілі якась болячка, ви можете звернутися до різних цілителів, і цілком можливо, що вони вам поможуть. Стоматолог може позалатувати діри в душі, а шаман вигнати гній з рани. Тут діло у вірі і в майстерності цілителя. Краще - о чудо - одночасно підходити до проблеми з кількох боків, особливо якщо проблема має тенденцію повертатися.
Тета-цілителі роблять що? Вони вірять, що наші хвороби нам допомагають. І шукають, які вигоди є у вашій хворобі, яке ключове переконання привело до хвороби. Ну, наприклад, може вилізти щось типу "мені легше померти, ніж не виправдати сподівання батьків". То в такому випадку тета-цілитель іде до Творця і просить "навчи такого-то жити власними цілями, дай розуміння творця на життя власними цілями, дай розуміння, як будувати стосунки з батьками не через поняття боргу, а через вдячність, взаємоповагу і любов". Ну, ви зрозуміли, тета-хілери круті.
Іноді зцілення не відбувається, бо в людини є переконання, що це хвороба невиліковна. То ми можем відмінити цю установку, це раз, і направити ангела (закатуйте очі аж на потилицю, в цьому місці можна))) на вирішення ситуації в комфортний для здоров'я мозку паціента спосіб))). Знову ж таки, повертаємось до того, що оці всі зцілення - це питання відміни хибних установок, і питання віри у те, що ця конкретна людина може бути здоровою.

4. Є 4 рівні переконань. 1. корінний - це переконання, які ми здобули в цьому житті. Типу "не спи - замерзнеш", "тільки маленькі хлопчики плачуть", "я всім заважаю і всі хочуть, щоб я зник". 2. Генетичний - це переконання, які передалися від батьків і всяких інших давніх предків. Може бути щось типу "бути багатим небезпечно для життя", "я безсилий перед стихією", "після смерті мене будуть ублажать ці, як їх, а! - прекрасні незайманки". 3. Історичний рівень - це оці всі життя душі і її досвід перевтілень, і ці переконання, які вона поназбирала тисячоліттями. 4. рівень душі, яка прагне радості і світла, і теж з цього приводу напридумує собі всяких дивних переконань.
Тета-цілитель може сходить до Творця і попросити "проявити вищу істину і показати на зрозумілій цілителю і клієнту мові де, на якому рівні і як собака порилась. Тут - вибачайте - цілитель несе перше, що прийшло в голову і питає, як це у вас відгукується. Це таке правило - довіра до Творця, і довіра, що він не збереше і в голову прийде саме те, що треба.

5. Ходити до Творця дуже приємно, корисно і взагалі це така хороша звичка. Можна наповнювати безумовною любов'ю квіти, сусідів, бродячих псів і вредних кротів. І від того діти перестають плакати, рослини сходять дружніми рядами, кроти раденькі ідуть геть з вашої грядки. Можна міняти погоду, кликати собі янголів-тунеядців на підмогу (вони тільки сидять і чекають, щоб їх покликали. І раді, коли є чим цікавеньким зайнятися).


Ну, якось отак. Тобто це така спільна медитація (тримаємось за ручку, очі закриті, увага всередину), психотерапія (шукаємо вигоди і ключові переконання) і спільна індивідуально вибудувана молитва. Кароч, я на таке вивчилась і в мене з цього приводу навіть кольорова бамажка є.



Про лікування "сигнатурною клітиною" (оце подихати і поводити руками над мирно лежачим чи сидячим тілом) вже розкажу іншим разом, щоб не мішати мухи і котлети.


Ми йдем вперед, над нами сонце сяє!

четвер, 10 березня 2016 р.

Останні новини. Як ви помітили - весна

Зараз я в Києві після чергової крапельниці. А мої хлопці і сусідські дівчата (я вже давно відчуваю нас як одну велику сім'ю) в селі, тішаться весні і всі поглинуті весняними сільськими клопотами.

Перед виїздом у Київ я встигла привести в порядок клумби у дворі, щоб проліскам, тюльпанам, нарцисам і барвінку веселіше було рости (розгребла залишки торішніх бур'янів, повикорчовувала кущі кропиви, яка уже почала зеленіти). 

Кропиву особливо люблю корчувати - так люблю витягувати її тонкі нитки коріння із землі, в міру наполегливо і в міру обережно. І щоб відчувати, як вони тиньк-тиньк рвуться від твого втручання. Моєї роботи там і не видно на фоні загального дикого торішнього природнього буйства, але я отримала неймовірне задоволення. Навмисно працювала без рукавиць і мене аж зносило запахом вирої землі і свіжих, можна сказати, новонароджених, рослин.

Ще ми з хлопцями вийшли 100 метрів за хату в сторону лісу і накопали у дитячі відерця пролісків, щоб посадити в одну з клумб. Орест позавчора пофотографував, що вийшло, і я аж розревілася, таке воно мені рідне.


І чорнобривчики, які ми з Енейком і Уласом посіяли на розсаду у одному із новісіньких піддонів (як я балдію від його кольору і фактури, не передати. Плюс там ще система поливу вмонтована, що воду заливаєш через спеціальний пристрій під землю, і тому не треба поливати зверху, ризикуючи отримати таку тверду поліровану поверхню. Потім якось покажу)... Так от, чорнобривчики рясно посходили (сподіваюся, це вони, а не зілля. Хоча навряд це може бути зілля, я брала "кротовиння" свіже з городу, з місця, де люцерна росте. Нема там зілля). Дивіться-но.



Я люблю, як вони пахнуть, хоча, знаю, декого цей запах дратує. А мені він якийсь про дитинство і безпеку, і про впевненість у вічності того, що відбувається навкого.

І прямо мене підкидає прямо вже зриватися і їхати додому, і разом з хлопцями сіяти чері на розсаду, і салат під біле агроволокно. 

Але є в мене одне діло, яке хочеться зробити.

Ви ж знаєте, я лікуюся від лімфоми, при чому досить рідкісного і неприємного типу (неприємність полягає в тому, що вона швидко рецидивнула після попереднього лікування). І от в лікуванні раку є якісь відсотки. Типу 40 виліковується, 60 - ні. Чи 10 на 90, чи 50 на 50, чи ще як. Але фішка в тому, що який би не був у мене тип, є можливість опинитися у цифрі зліва (виздоровівших) і у цифрі справа (померлих). Це при одноковому лікуванні медичному. Тобто там робимо все по протоколу, як книжка пише. І я прийшла до того, що є якісь додаткові фактори, які випливають на одужання. І треба їх використати.

Оце перед крапельницею я була на першому семінарі з Процесуальної психотерапії (мене покликала моя терапевт, з якою я досить плідно працюю з червня). 

А після попередньої крапельниці я пройшла навчання і отримала дипломи базового і просунутого рівня як Тета-Цілитель (Theta Healing). Це методика на межі між екстрасенсорикою і психотерапією. Зцілення відбувається за допомогою спільної медитації і спільно вибудуваної молитви. Сам процес неймовірно приємний - це як дуже якісна спа процедура, бо дуже багато розслабляючих візуалізацій і багато в цьому любові, так. Я вже почала практикувати (на собі і на інших, уже були і є перші клієнти), і результатами я задоволена. 

Ось вам пару фото із семінарів




Тепер моя тета-вчителька приїжджає знову і закликає повчитися і заодно познімати відео про семінари. І я не хочу втрачати таку можливість, тому залишуся в Києві до 17 березня.

А ось відео з краєвидами останніх днів зими з мого відеоблогу (чомусь не вдається вставити по-людськи, тому поки просто посилання.

UPD: Щойно Орест скинув фотки!!! У нас тепер є пара кролів! Сусіди віддали за 7 копійок! Круто мати кролів і класних сусідів! Красунчики?





четвер, 19 листопада 2015 р.

Мої перші уроки скрипки

Я вас попереджаю чесно, що це найнудніше відео в світі. Але особисто мені воно надзвичайно цікаве. Особливо цікавим воно ставатиме з роками.

Це мої перші два уроки скрипки і тренування між ними.




Тепер я тренуватиму "Щедрика", він всього на три нотки, але виходить у мене зі скрипом. Але я вмію бути наполегливою.

Отож, для історії. І для тих, хто давно мріяв, але боявся почати. Знайте: ніколи не пізно, що б там хто не казав.




пʼятниця, 19 грудня 2014 р.

задовбали з тим світлом

Сусідка сьогодні повідомила графік відключень - 2 години світло є, 2 години нема. Вчора так відключали тричі (сумарно по факту 7 годин), сьогодні вони відключали світло 4!!! матьйоговдишло рази! От не бажається нічого хорошого тому, хто це знущання придумав.

Завтра знову вертепозбори і в мене паніка, що ми нічорта не встигаєм. Ні з костюмами, ні з реквізитом. Сподіваюся, це просто таке дурне хвилювання перед останнім ривком. Бо зірку ми вже добряче обліпили газетами (перший раз все зіпсували, дали тільки 2 шари газет і ще й по мокрому зашпаклювали, вийшов кабздець, який звисав клаптями, переробили наступного тижня).

Це бракований варіант
Тканину на на накидки царям і смерті я вже купила, лишилося тільки пошити, кгм. І я  хочу, щоб вони покроїли-зметали самі, а потім ще вдома Наташка на машинці обстрочить.

Атлас різних кольорів і шнурки

Ангелів геть випустила з виду. Про крила принаймні я ще геть не думала. Спитаю дівчат, чи чухалися вони в тому напрямку. Серед ночі навіть прийшла було ідіотська ідея позичити у сусіда оці
 крила з сусідового лендарту. Виглядало би вражаюче, думаю.

Завтра Орест поїде забирати ще дві посилки з теплими речима. Одна з них - із Франції, від організації Euromaidan in Strasbourg. Інша - від Орестової знайомої. І ще забере нашого запізненого Миколая від Видавництва Старого Лева, в мене вже руки чухаються усе це перемацати :)

Німець сьогодні з Андрієм возив солому. Не дзвонив, значить, думаю, все в нього гаразд. В неділю на два тижні забираємо його собі, відгодовувати м'ясом. А то я все хвилююся, як він там, такий великий, і без м'яса. Може таки наші бур'яни повирубує. Із хороших новин - він уже погодився бути одним із царів у нашому вертепі і сказати 5 реплік українською. Guten Abend, guten Abend! За зорею ми ідемо!

А ми собі лупаєм.

середа, 4 грудня 2013 р.

посилка з Німеччини

Вчора ввечері прийшла посилка з Німеччини. Для дітей - таблиці з буквами-цифрами, книжечка з кольорами-словами, розмальовки, зведені таблиці правил німецької мови.


Ось така краса


Прислав один із читачів цього блогу. Родина його походить із сусіднього села - із Бодакви. Ми на річку в той бік бігаєм, "на бодаковську" - кажуть місцеві. Колись ніби наше село було прив`язане не до Васильків, а до Бодакви. Туди бігали і у фельдшерський пункт, і в магазин. А потім міст зруйнували (не знаю, чи то у війну, чи стихією), і новий будувати не стали.

Сьогодні ж подарунки завезли у місцеву школу. Я думала, як краще розпорядитися усім цим добром, і поки вирішила, що так. Таблиці нехай маячать дітям перед очима постійно. Книжки будуть у вільному доступі (діти часто кілька годин після уроків чекають автобуса, який завезе їх у Христанівку, додому). Може хоч це додасть інтересу.

Еней перевіряє, чи все на місці


Старші хлопці як почули про подарунок з Німеччини, живо зацікавилися, що там (коробка-то велика). Почули, що книжки - скривилися і побігли грати у футбол. А дівчата з азартом взялися розглядати скарби.



Альона все ще не любить фотографуватись

Потім і вчительки підтягнулися, і молодші хлопці. Але батарея в мого фотоапарата уже, видно, віджила своє, і сідає не вставши. Вистачає може на 10 фоток зі спалахом. Без спалаху може на 20. Тому на цьому з візуальним матеріалом усе.

Я дуже рада, що виступила посередником у такій хорошій справі.

Бачите, раз ми не йдемо в Європу, вона іде до нас!

____________________________________________________

Не забувайте читати блог мого чоловіка

І блог мого сусіда - першого переселенця (гг, цієї хвилі)

субота, 26 жовтня 2013 р.

поїздка надихнула на розвиток

Тому я підписалася вивчати німецьку (бо скільки вже можна, пора нарешті нормально вивчити) через duolingo.com. Поки що дуже подобається. Вимоглива програма, я б сказала, але і досить зрозуміла.

Плюс повернулася до курсери - записалася на основи гітари, замовила струни (в моєї гітари однієї бракує).

Introduction to Guitar 
by Thaddeus Hogarth 

Завтра вже нарешті вирушаємо додому. Там Орест зробив гарячу воду - о чудо! А ж не віриться, що всім цим чайникам-тазикам прийшов кінець. 

Веземо додому торбу іграшок, одягу і взуття. 

Сьогодні немає історій, які хотілося б розказати, але повні груди натхнення. На життя, на музику, на кіно, на взаємодію.