Нові волонтери з Амерички та інші дари

Незважаючи на те, що повний місяць і всі божевільні, злі і на грані вбивства, сьогодні видався класний день.

Навіть не знаю, з якого боку почати.

По-перше, Владік вчора запропонував повторити позаторішній Хеловін. І я думаю, що все вдасться. Гарбузи знайдемо, а все інше по можливості.

Сьогодні поїхала забирати посилочку від Марічки. А там три непідйомні коробки. Речі для людей різної статури і смаків (раптом що, в мене є тепер найкраща в світі спідниця), книжки для нашої бібліотеки - не казна-що запилюжене і радянське, а купа класного укрїнського фентезі, трішки дитячих книжок (навіть Карлик-Ніс від Старого Лева), і купа іграшок. А це значить, що треба буде робити якісь конкурси і видавати малечі призи. Вдома я цю звірину не триматиму ні за що. Хоча Еней вподобав собі одного дракона і обміняв його на свого ведмедя.

І ще прийшла посилка від Юлі, з усяким приємними (чай, хмелева закваска для хліба і книжка для мене і для малих). Дякую, Юлю, дуже приємно!

І найбільший подарунок - це свіжі волонтери з США (нам на них щастить). Ось вам про них 16 секунд відео - знайомтеся.

А ще вчора у наших друзів, із нашого села, народилася 5-та донечка. Це уже третя дівчинка, яку вони народжують вдома, прямо тут в селі. Оля, їхня мама, "зловила" рік тому мого Уласа.  Вітаю їх від усього серця і дуже за них радію. Хай Ярославка вас дивує, в хорошому сенсі!

Принагідно вішаю красивезне позавчорашнє відео, воно гідне уваги

А ще сьогодні одна знайома, Настя, в рамках діяльності своєї організації запропонувала показати у нас "Братів", український фільм, який буквально пару тижнів тому був у прокаті. І японський добрий мультик "Пісня моря". Чекаю результатів виборів, щоб знати, до кого йти на поклон (вибирали сільського голову).

поки не пішли збирати кукурудзу

Зайшло мені в голову зібрати нашу кукурудзу так, щоб були дві хатки для дітей, які можна буде брати в гру весь наступний рік. Але як це реалізувати???

Минулого року наш пречудовий Джон зібрав кукурудзу за два дні. Але це були два повні дні важкої праці. А нашими силами, цікаво, можливо? От за скільки би я з дітьми змогла б це зробити? за умови, що найменшим рік і півроку і вони потребують постійної зміни декорацій?..

І найняти зараз в селі нікого, або свої городи прибирають, або випивають, або ще щось. Не схоже, щоб були якісь вільні руки. Але курудзу все одно прибрати треба. Поки не знаю, як би це діло викрутити.

Якось в голові всього надто багато, і навіть не розумію, на чому сконцетруватися. На якій справі. Найбільшою мірою я зараз зайнята дітьми і відеоблогом. Дітьми - бо гарна погода і хочеться їх перед зимою якісно вигуляти. А відеоблогом - бо розвага і нова і захоплює страшенно. Хоча й робиться ціною сну частенько (монтувати можу лише коли малі ввечері поснуть).

Назбиралося багато гарного матеріалу з прогулянок, але поки не розумію, як його подати. Чи кожну окремо нарізати, чи якось однією темою об'єднати. Стільки ще всього треба навчитися, але це захоплює. І нервує, коли немає сил чи часу сфокусуватися.

З усіма цими думами полишаю вас і пропоную подивитися третю серію - про те, як почуваються діти в селі. У мене був шикарнючий кадр, як на фоні ідилічного пейзажу Улас розвертається до мене обличчям і показує ОТАКЕННИЙ шмат гівна, який тримає в правій руці. В такі моменти думаєш, рятувати дитину чи рятувати кадр)) Але пожаліла найвразливіших і не додала його у це відео. Хоча дуже кортіло. Може колись зроблю підбірку найбільш вражаючих кадрів ггг. Бо є один, де Еней ледь з паркана не злетів. З квадратними очима. І ще буде, я певна, ха-ха.

погода і далі вражає

Я не пам'ятаю ще такої теплої осені. Краса неймовірна. Вже жовтень, жовтень, а все довкола зелене. Лише клени потроху жовтіють.

Сьогодні ходили в ліс, кабанячими стежками. Бачили ямки, в яких вони вилежують свої боки.

А вчора ходили до ставків, там діти падали у воду. Випадково, звісно.

І слів у голові щось так мало надвечір. Може, дарма я сюди зазирнула. Повішу лиш трохи красивих картинок.