прокинулись комарі

Я взагалі-то не планувала нічого писати в блог, але слкільки все одно від компа щось відлипнути не можу, і тим часом вбиваю третього комаря, то вирішила про це сповістити широку громадськість.

Знімала на відео муху, лупила комарів.

Повернулася додому після чергової крапельниці, вчора була живчик, а сьогодні під вечір, після того, правда, як висадила кіло кущовки (така цибуля), то трохи охляла.

Отакий вечір

Ще вчора трохи розгребла кухню і читала книжку про сенс життя, і це було приємно. От зараз тут допишу, і далі піду читати. Манюсінька, а феєричний концентрат яскравих інсайтів.

Все, набридло писати. Всім привіт :)

Статистика, будні, цигун

Мені одна знайома сьогодні написала в контексті розмови про цей блог (вона теж веде блог)

"але це теж тримає на плаву - налаштовуєшся на те, щоб знайти щось гарне, і потім про це написати. У тебе хіба не так?"

То у мене не зовсім так. Ось моя відповідь

"ні, не зовсім так. я пишу лиш від надміру чуйств, коли аж розпирає від любові чи іншого типу тепла.від надміру пишу. щоб потім собі пригадати. це ж все-таки щоденник і найвдячніший читач - я сама".

Не буду доповнювати чи пояснювати, хай так повисить. Але до слова про вдячних читачів. За неповних три роки, що я веду цей блог, у мене назбиралася отака статистика

Тобто скоро буде 30 тисяч переглядів. Дивно так і класно, не думала, що буде така увага (але сподівалася, чого гріха таїть). Дякую вам, любі читачі. Моя армія уявних друзів)))


І трішки про сьогодні. Еней гуляв з 9 ранку до 6 вечора, з сумарною перервою години в півтори (обід+мультики). З них більшу частину часу з місцевими дітьми. Йому дуже цінне це спілкування, особливо з хлопчаками (якось так виходить, що у тих друзів, з якими активно спілкуємося, самі лише дівчата). І граються в змістовні ігри такі. Як виходила наглянути, чим зайняті, то хвалилися, що граються у войнушки (бггг дві команди - старші проти менших), і всі в захваті. А потім старші пішли геть, а менші взялися робити хатинку з підручного матеріалу. В хід пішли уламки старого паркана (одна стіна і дах)  і торішній висохлий хміль (решта стін і навіть сідало - щоб в попу не холодно). Там навіть віконце продумане. Ну і ще ця будова гарно замаскована - ніхто з перехожих без пояснення не впізнає у цьому халабуду, бо вона є лише в їхній уяві, а насправді там як стояв хміль біля паркана, так і стоїть, лише згори якихось штахет накидано. Молодці, хлопці, одними словом. Пишаюсь.

А Уласу підвезли мозку і він став триндіти. Багато тексту, але нічого не ясно))) І повторює слова активно. Слово останніх двох днів - тепла. Говорить це і про воду, і про куртку, і про ковдру. І ще навчився казати "все" і "дюбдю". Сьогодні дуже втему навіть вчулося "не чіпай". Чи вчулося, чи правда сказав. Теж пишаюся дико.

Ну, і подія дня - я нарешті прийняла душ! Вибачте за подробиці, але я вже писала, що в селі накрився насос на водонапірній вежі, і його найближчими днями не поставлять назад. То Орест кинув у нашу криницю насос. І сьогодні нарешті вдалося запустити через нього воду в систему. Машинка попрала (одна ходка, але вже хоч щось), ми з Орестом помились (діти завтра по плану, хай з бойлера застояна вода вся вийде), посуд вдень помили нормально. Одним словом, жити стало сильно веселіше.

А ще для історії собі запишу, що я беру уроки цигун по скайпу. Значить, роками страждала, що довелося кинути через народження дітей. А все геніальне просто. І беру індивідуальні по скайпу. З ретельним конспектом, що могти робити самій без помилок і в правильних послідовностях.

Це з першого заняття

Якось так

Це така м'яка зарядка в плані рухів тілом. Вони досить нескладні - навіть старі можуть робити з легкістю. Але після заняття неймовірне відчуття наповненості, світла, спокою і гарного настрою. О, до теми виставлю фото якоїсь 5-річної (якщо не більше) давності.

Про цигун від мого мєгагуру

"На протяжении многих веков эффективную восточную оздоровительную систему Цигун рассматривали как древнее китайское искусство саморегуляции и саморазвития, которое позволяет избавиться от болезней, продлить жизнь, сделать сильным физическое тело, укрепить дух и глубже познать окружающий мир. Сегодня нет сведений ни об одной подобной системе, столь полно охватывающей все стороны человеческого бытия – обучение, развитие, оздоровление, лечение, а также философскую концепцию строения и эволюции Вселенной. Цигун более 7 тысяч лет и зародился еще во времена отдельных племен и территории Китая. Долгие годы система Цигун относилась к «тайным знаниям» и была открыта миру лишь в наши дни, в семидесятые годы.
Цигун тренирует одновременно дух, тело и энергию, чтобы они находились в равновесии и включает в себя лечебную гимнастику, разные способы дыхания и медитацию (релаксацию). Цигун – комплексная система, где шаг за шагом проходит обучение от азов, понимания отдельных элементов, до философского осмысления всей системы в целом". звідси

І про те, що китайці все списали в українців. На лобі точка "тя-му" це ж ніщо інше, як корінь нашого-рідного слова "тямущий". Це ми так під час заняття підмітили, а де правда, то ж ніхто не скаже)))

Будьмо здорові

день народження та навколо

Уже кілька днів хочу сюди щось написати, навіть якоїсь ночі снилося, що пишу. Але напав тупняк і ступор, і я просто туплю у фейсбук вечорами, не в силах зробити будь-що хоч трохи більш корисне.

День народження мій (22 березня) пройшов фантастично. Я спочатку думала, що буде просто - всі свої, без гостей. Але думала-думала і передумала. Згадала про одну подругу давню, яка, як я припускала, ще могла бути у відпустці. І таки так. Вона приїхала і була моєю розпрекрасною гостею. Знаєте ж, присутність гостя все міняє. І буденні речі стають ще більш врочистими і наповненими змістом, чи що.

Якщо Веліна зараз заллє фото, щоб я могла викачати, то будуть і ілюстрації))) БО відео я ніби знімала, але щось мені дуже лінь монтувати. Плюс хочу навчитися вмонтовувати фоточки (тут було би в тему), тому ніби-то роблю вигляд, що все впирається у Веліну ;)

Мільйон дзвінків, вітань, повідомлень. Так нараділася, що на наступний ранок прокинулася геть спустошеною. І лише сьогодні вдалося трохи "вирівнятись". Трохи.

Було днями таке, що я закривала очі і бачила кущ кропиви з усією наземною і підземною частиною. Не треба для цього навіть лягати спати, просто прикрила очі - і кропива. А все тому, що я намагаюся її в дворі всю викорчувати. Ну хоча б навколо дитячого майданчика, щоб розширити їм зону, де можна бігати. Бо я задовбалася її косити. Лиш трохи провтикаєш - і у неї вже такі дубові стовбуряки, які після скошування перетворюються у небезпечні гостряки (як в дитячій грі на приставці до телевізора. "Аладін" - хто ще в таке грався?)

Після оцих всіх корчувань прийшла якась стрьомна неприємна бродяча кріпатура, яка мене нервувала і не давала спокою, змушуючи прислухатися до відчуттів у власному тілі. Дивних відчуттів. Це дуже забирає сили.

Вчора, на щастя, був дощ, і я не полізла нічого корчувати. А сьогодні ввечері вийшла з малими і відчуваю, що ніби треба щось поробити. Корчувати - ні (Улас уже верещить, як я беру в руки ту сапочку, мій розумаха), то я знайшла в гаражі мішок і давай збирати всяке пластиково-скляне сміття в наших дворах. Назбирала півмішка, наприсідалася як на шкільній фізрі, а візуально мало що змінилось. То я пішла гуляти, а що. Еней так чекає кожного разу, коли ж нарешті дітей привезуть зі школи і садка. І навчився ділити дні на робочі і вихідні, бо одні без дітей, а другі - радісні.

Ще дурне таке напишу. Як мало шляюся селом і мало з ким спілкуюся, то на мене потім нападає параноя, що всі до мене якось не так ставляться. Не так голову повернули, не так привіталися, мало слів сказали за "добрий день". І уява місцями починає малювати чортів. Але досвід показує, що якщо шастати частіше, то все минається. Бо коли нема спілкування нормального, то можна що завгодно собі напридумати. А коли говориш, то багато що можна прощупати, привітно обсміяти, проговорити на межі фолу. Ну, ви знаєте.

Для історії теж напишу, що у нас уже більше тижня нема води в крані, і найближчі дні і не буде. Орест кинув насос у нашу криницю, і час від часу затягує шланг до хати, щоб набрати пластикову бочку. Прання назбиралися гори, скоро не буде, в чому дітей надвір водити. Бо вони постійно щось та й вичудять з тим одягом (не те, щоб ми сильно зупиняли)). Кажуть, що насос дістали краном і повезуть на "перемотку" (що б це не значило), і якщо йому це не поможе, то постане питання нового насоса. Дуже сподіваюся, що перемотка таки поможе. Бо таки напрягає мити посуд в тазику, не мити нормально себе і дітей, і все таке.

 На сьогодні все.

Найсвіжіші відео з останніх днів

Я продовжую знімати відео, тому ось два останні.

Підписуйтесь на мій канал, ставте "подобається", мені буде приємно.

Оце мене якось хлопці ввечері на одному диханні затягнули до ріки. Поверталися вже затемна, навпомацки.

А ось тут видно наших кроликів і наш сеперкрутий дитячий розвиваючий центр "Глинище")))

Про цілительство

Я оце вам уже повідомляла, що влізла в цілительську тему і дуже мені наразі там все подобається. Найперше - вона, звісно, несе із собою певний світогляд, і він сам по собі цілющий, я так думаю.

Тета-Цілительство (воно ж Тета-Хілінг, Thetha-Healing) - це такий спосіб допомагати людям у всіх випадках життя, який розробила американка Віана Стайбл. Базові постулати приблизно такі (сама формулюю, нізвідки не списую, тому, може, от не надто все досконало вийде):

1. От є Бог. Тут - це енергія чистого творіння, яка пронизує всі рівні буття (у Віани їх всього 7, якщо грубо: 1. рівень мінералів, 2. рівень рослин, 3. рівень білків, тобто тварин і людей, 4. рівень духів, тобто душ і всякої язичницько-шаманської "нечисті" 5. рівень майстрів, богів, богинь, усяких ангелів і архангелів, 6. рівень законів, 7. рівень Творця, тобто рівень енергії творіння, якій немає перешкод. Всі рівні - рівні, і є цілителі різних рівнів: лікарі в лікарнях, наприклад, це цілителі 3 рівня, астрологи - 6 рівня, шамани - 4 рівня, а тета-цілителі - 7 рівня).
А, до чого це я. Є Творець і він може все-превсе. Ну геть усе. І готовий наповнювати вас безумовною любов'ю, вказувати душі шлях до радості, зцілювати, і все інше хороше. Бог - це любов (ну теж мені Америку відкрила, правда?))
Тета-цілитель через медитацію піднімається на 7 план, і там дає свої повелінння Творцю. Зроби те, се, п'яте-десяте, зроби це найкращим чином, там комфорним, безпечним і всяке таке.

2. Є душа. Душа любить енергію сьомого плану, вона любить світло і тягнеться до радості. У душі є своя історія (да, тут вірять у переселення душі з тіла в тіло, і тут вірять, що вона була і рослинками, і камінчиками, і всякими людьми з різним досвідом). Душа приходить в тіло, щоб набратися нового досвіду. І от ця душа має свої переконання, які вона винесла з попереднього свого досвіду. І ці переконанння іноді бувають не дуже корисними, м'яко кажучи, для поточного втілення.
Ну, наприклад, душа за пару тищ років повірила, що "Бог - жорстокий, він карає, треба бути рабою Бога" і всякі такі переконання. Чи щось банальніше типу "Копійка гривню береже".
І, значить, носитесь ви з цими копійками, як дурень зі ступою, і нічорта вони не бережуть. То тета-цілитель іде на 7 план, просить Творця відмінити отаке і таке застаріле некорисне переконання, "вигружає" його, і на його місце просить загрузити нове. І ще й до того ж може попросити Творця, щоб він навчив вас, наприклад, "як відчувається, що ви живете в достатку, ви знаєте, як забезпечувати свої потреби в комфортний і безпечний спосіб" і далі  по тексту. Одним словом, ви разом з цілителем здійснюєте певну психотерапевтичну роботу (тут це називається "глибинні розкопки") і формулюєте спільну таку молитву на благо клієнта.

3. Повторюся, але це важливо. Є 7 рівнів буття, і ніякий з них не є в пріоритеті. Всі вони рівні і взаємопов'язані, працюють спільно і постійно гармонізуються. Тому якщо, наприклад, у вас у тілі якась болячка, ви можете звернутися до різних цілителів, і цілком можливо, що вони вам поможуть. Стоматолог може позалатувати діри в душі, а шаман вигнати гній з рани. Тут діло у вірі і в майстерності цілителя. Краще - о чудо - одночасно підходити до проблеми з кількох боків, особливо якщо проблема має тенденцію повертатися.
Тета-цілителі роблять що? Вони вірять, що наші хвороби нам допомагають. І шукають, які вигоди є у вашій хворобі, яке ключове переконання привело до хвороби. Ну, наприклад, може вилізти щось типу "мені легше померти, ніж не виправдати сподівання батьків". То в такому випадку тета-цілитель іде до Творця і просить "навчи такого-то жити власними цілями, дай розуміння творця на життя власними цілями, дай розуміння, як будувати стосунки з батьками не через поняття боргу, а через вдячність, взаємоповагу і любов". Ну, ви зрозуміли, тета-хілери круті.
Іноді зцілення не відбувається, бо в людини є переконання, що це хвороба невиліковна. То ми можем відмінити цю установку, це раз, і направити ангела (закатуйте очі аж на потилицю, в цьому місці можна))) на вирішення ситуації в комфортний для здоров'я мозку паціента спосіб))). Знову ж таки, повертаємось до того, що оці всі зцілення - це питання відміни хибних установок, і питання віри у те, що ця конкретна людина може бути здоровою.

4. Є 4 рівні переконань. 1. корінний - це переконання, які ми здобули в цьому житті. Типу "не спи - замерзнеш", "тільки маленькі хлопчики плачуть", "я всім заважаю і всі хочуть, щоб я зник". 2. Генетичний - це переконання, які передалися від батьків і всяких інших давніх предків. Може бути щось типу "бути багатим небезпечно для життя", "я безсилий перед стихією", "після смерті мене будуть ублажать ці, як їх, а! - прекрасні незайманки". 3. Історичний рівень - це оці всі життя душі і її досвід перевтілень, і ці переконання, які вона поназбирала тисячоліттями. 4. рівень душі, яка прагне радості і світла, і теж з цього приводу напридумує собі всяких дивних переконань.
Тета-цілитель може сходить до Творця і попросити "проявити вищу істину і показати на зрозумілій цілителю і клієнту мові де, на якому рівні і як собака порилась. Тут - вибачайте - цілитель несе перше, що прийшло в голову і питає, як це у вас відгукується. Це таке правило - довіра до Творця, і довіра, що він не збереше і в голову прийде саме те, що треба.

5. Ходити до Творця дуже приємно, корисно і взагалі це така хороша звичка. Можна наповнювати безумовною любов'ю квіти, сусідів, бродячих псів і вредних кротів. І від того діти перестають плакати, рослини сходять дружніми рядами, кроти раденькі ідуть геть з вашої грядки. Можна міняти погоду, кликати собі янголів-тунеядців на підмогу (вони тільки сидять і чекають, щоб їх покликали. І раді, коли є чим цікавеньким зайнятися).


Ну, якось отак. Тобто це така спільна медитація (тримаємось за ручку, очі закриті, увага всередину), психотерапія (шукаємо вигоди і ключові переконання) і спільна індивідуально вибудувана молитва. Кароч, я на таке вивчилась і в мене з цього приводу навіть кольорова бамажка є.

Про лікування "сигнатурною клітиною" (оце подихати і поводити руками над мирно лежачим чи сидячим тілом) вже розкажу іншим разом, щоб не мішати мухи і котлети.


Ми йдем вперед, над нами сонце сяє!

Останні новини. Як ви помітили - весна

Зараз я в Києві після чергової крапельниці. А мої хлопці і сусідські дівчата (я вже давно відчуваю нас як одну велику сім'ю) в селі, тішаться весні і всі поглинуті весняними сільськими клопотами.

Перед виїздом у Київ я встигла привести в порядок клумби у дворі, щоб проліскам, тюльпанам, нарцисам і барвінку веселіше було рости (розгребла залишки торішніх бур'янів, повикорчовувала кущі кропиви, яка уже почала зеленіти). 

Кропиву особливо люблю корчувати - так люблю витягувати її тонкі нитки коріння із землі, в міру наполегливо і в міру обережно. І щоб відчувати, як вони тиньк-тиньк рвуться від твого втручання. Моєї роботи там і не видно на фоні загального дикого торішнього природнього буйства, але я отримала неймовірне задоволення. Навмисно працювала без рукавиць і мене аж зносило запахом вирої землі і свіжих, можна сказати, новонароджених, рослин.

Ще ми з хлопцями вийшли 100 метрів за хату в сторону лісу і накопали у дитячі відерця пролісків, щоб посадити в одну з клумб. Орест позавчора пофотографував, що вийшло, і я аж розревілася, таке воно мені рідне.

І чорнобривчики, які ми з Енейком і Уласом посіяли на розсаду у одному із новісіньких піддонів (як я балдію від його кольору і фактури, не передати. Плюс там ще система поливу вмонтована, що воду заливаєш через спеціальний пристрій під землю, і тому не треба поливати зверху, ризикуючи отримати таку тверду поліровану поверхню. Потім якось покажу)... Так от, чорнобривчики рясно посходили (сподіваюся, це вони, а не зілля. Хоча навряд це може бути зілля, я брала "кротовиння" свіже з городу, з місця, де люцерна росте. Нема там зілля). Дивіться-но.

Я люблю, як вони пахнуть, хоча, знаю, декого цей запах дратує. А мені він якийсь про дитинство і безпеку, і про впевненість у вічності того, що відбувається навкого.

І прямо мене підкидає прямо вже зриватися і їхати додому, і разом з хлопцями сіяти чері на розсаду, і салат під біле агроволокно. 

Але є в мене одне діло, яке хочеться зробити.

Ви ж знаєте, я лікуюся від лімфоми, при чому досить рідкісного і неприємного типу (неприємність полягає в тому, що вона швидко рецидивнула після попереднього лікування). І от в лікуванні раку є якісь відсотки. Типу 40 виліковується, 60 - ні. Чи 10 на 90, чи 50 на 50, чи ще як. Але фішка в тому, що який би не був у мене тип, є можливість опинитися у цифрі зліва (виздоровівших) і у цифрі справа (померлих). Це при одноковому лікуванні медичному. Тобто там робимо все по протоколу, як книжка пише. І я прийшла до того, що є якісь додаткові фактори, які випливають на одужання. І треба їх використати.

Оце перед крапельницею я була на першому семінарі з Процесуальної психотерапії (мене покликала моя терапевт, з якою я досить плідно працюю з червня). 

А після попередньої крапельниці я пройшла навчання і отримала дипломи базового і просунутого рівня як Тета-Цілитель (Theta Healing). Це методика на межі між екстрасенсорикою і психотерапією. Зцілення відбувається за допомогою спільної медитації і спільно вибудуваної молитви. Сам процес неймовірно приємний - це як дуже якісна спа процедура, бо дуже багато розслабляючих візуалізацій і багато в цьому любові, так. Я вже почала практикувати (на собі і на інших, уже були і є перші клієнти), і результатами я задоволена. 

Ось вам пару фото із семінарів

Тепер моя тета-вчителька приїжджає знову і закликає повчитися і заодно познімати відео про семінари. І я не хочу втрачати таку можливість, тому залишуся в Києві до 17 березня.

А ось відео з краєвидами останніх днів зими з мого відеоблогу (чомусь не вдається вставити по-людськи, тому поки просто посилання.

UPD: Щойно Орест скинув фотки!!! У нас тепер є пара кролів! Сусіди віддали за 7 копійок! Круто мати кролів і класних сусідів! Красунчики?