Статистика, будні, цигун

Мені одна знайома сьогодні написала в контексті розмови про цей блог (вона теж веде блог)

"але це теж тримає на плаву - налаштовуєшся на те, щоб знайти щось гарне, і потім про це написати. У тебе хіба не так?"

То у мене не зовсім так. Ось моя відповідь

"ні, не зовсім так. я пишу лиш від надміру чуйств, коли аж розпирає від любові чи іншого типу тепла.від надміру пишу. щоб потім собі пригадати. це ж все-таки щоденник і найвдячніший читач - я сама".

Не буду доповнювати чи пояснювати, хай так повисить. Але до слова про вдячних читачів. За неповних три роки, що я веду цей блог, у мене назбиралася отака статистика

Тобто скоро буде 30 тисяч переглядів. Дивно так і класно, не думала, що буде така увага (але сподівалася, чого гріха таїть). Дякую вам, любі читачі. Моя армія уявних друзів)))


І трішки про сьогодні. Еней гуляв з 9 ранку до 6 вечора, з сумарною перервою години в півтори (обід+мультики). З них більшу частину часу з місцевими дітьми. Йому дуже цінне це спілкування, особливо з хлопчаками (якось так виходить, що у тих друзів, з якими активно спілкуємося, самі лише дівчата). І граються в змістовні ігри такі. Як виходила наглянути, чим зайняті, то хвалилися, що граються у войнушки (бггг дві команди - старші проти менших), і всі в захваті. А потім старші пішли геть, а менші взялися робити хатинку з підручного матеріалу. В хід пішли уламки старого паркана (одна стіна і дах)  і торішній висохлий хміль (решта стін і навіть сідало - щоб в попу не холодно). Там навіть віконце продумане. Ну і ще ця будова гарно замаскована - ніхто з перехожих без пояснення не впізнає у цьому халабуду, бо вона є лише в їхній уяві, а насправді там як стояв хміль біля паркана, так і стоїть, лише згори якихось штахет накидано. Молодці, хлопці, одними словом. Пишаюсь.

А Уласу підвезли мозку і він став триндіти. Багато тексту, але нічого не ясно))) І повторює слова активно. Слово останніх двох днів - тепла. Говорить це і про воду, і про куртку, і про ковдру. І ще навчився казати "все" і "дюбдю". Сьогодні дуже втему навіть вчулося "не чіпай". Чи вчулося, чи правда сказав. Теж пишаюся дико.

Ну, і подія дня - я нарешті прийняла душ! Вибачте за подробиці, але я вже писала, що в селі накрився насос на водонапірній вежі, і його найближчими днями не поставлять назад. То Орест кинув у нашу криницю насос. І сьогодні нарешті вдалося запустити через нього воду в систему. Машинка попрала (одна ходка, але вже хоч щось), ми з Орестом помились (діти завтра по плану, хай з бойлера застояна вода вся вийде), посуд вдень помили нормально. Одним словом, жити стало сильно веселіше.

А ще для історії собі запишу, що я беру уроки цигун по скайпу. Значить, роками страждала, що довелося кинути через народження дітей. А все геніальне просто. І беру індивідуальні по скайпу. З ретельним конспектом, що могти робити самій без помилок і в правильних послідовностях.

Це з першого заняття

Якось так

Це така м'яка зарядка в плані рухів тілом. Вони досить нескладні - навіть старі можуть робити з легкістю. Але після заняття неймовірне відчуття наповненості, світла, спокою і гарного настрою. О, до теми виставлю фото якоїсь 5-річної (якщо не більше) давності.

Про цигун від мого мєгагуру

"На протяжении многих веков эффективную восточную оздоровительную систему Цигун рассматривали как древнее китайское искусство саморегуляции и саморазвития, которое позволяет избавиться от болезней, продлить жизнь, сделать сильным физическое тело, укрепить дух и глубже познать окружающий мир. Сегодня нет сведений ни об одной подобной системе, столь полно охватывающей все стороны человеческого бытия – обучение, развитие, оздоровление, лечение, а также философскую концепцию строения и эволюции Вселенной. Цигун более 7 тысяч лет и зародился еще во времена отдельных племен и территории Китая. Долгие годы система Цигун относилась к «тайным знаниям» и была открыта миру лишь в наши дни, в семидесятые годы.
Цигун тренирует одновременно дух, тело и энергию, чтобы они находились в равновесии и включает в себя лечебную гимнастику, разные способы дыхания и медитацию (релаксацию). Цигун – комплексная система, где шаг за шагом проходит обучение от азов, понимания отдельных элементов, до философского осмысления всей системы в целом". звідси

І про те, що китайці все списали в українців. На лобі точка "тя-му" це ж ніщо інше, як корінь нашого-рідного слова "тямущий". Це ми так під час заняття підмітили, а де правда, то ж ніхто не скаже)))

Будьмо здорові