сезон літнього одягу відкрили

Сьогодні просто фантастичне сонце. Ідеальна погода для життя. 

Енейко поснідав яєчком і все казав, що він киця.

І одразу я взялася за пересаджування хризантем. Викопала здуру всі 7 кущів, і тоді взялася рівняти землю, по якій Орест вчора пройшовся фрезою. Одним словом, наморочилася, бо роботи виявилося більше, ніж здавалося, а терпцю в Енея якось менше, ніж хотілося б. 5 кущів розсадила, вийшло дві ось такі грядочки. Ще два тупо там присипала землею, може після обіду буде можливість доробити.

Поки одне садила, інше сама ж затоптала

У кожній дрібниці відчувається, що досвіду нуль, потроху набиваю шишки. Деякі кущі взагалі не вдалося розділити на малюків, бо всі тримаються міцним клубком. Може, пізніше розсаджу, коли вони більше підростуть. Бо є підозра, що я поспішила.

Потім для покращення настрою в малюка взялися поливати грядки, які ми вчора засіяли. Скажу, що розприскувач - це класно, ще й під'єднаний до шланга. У нас був свій дрібненький дощик і своя веселка. Підрихлила землю в своїй цибулі, зняла плівку з грядки, куди раніше насипала прілого листя з лісу. Треба буде ще туди бабахнути пару-п'ять тачок перегною, а наверх землиці. І буде так звана "холмиковая", або по-нашому, "насипна" грядка. А, залила це все листя відром сироватки (ггг навіщось).

А потім таки побігли до дітей. Владіка покусали бджоли, тому він ходить весь запухший. Але сьогодні вдягнувся по-літньому, і я не могла його не пофоткати.

Нехитрі гойдалки з мотузок і дощок

А це мій малюк такий малюк.

Босячок

І ще не забути похвалитися природожнім пляшковим ксилофоном!

Вчора робили

А оскільки декому не спалося, я встигла підготувати землицю для ще однієї квіткової клумби. Завтра почну сіяти цвітуйочки.

Мавпочка вже не сапає поряд, а полізла на паркан

Малюк так тащиться від свіжоскопаної землиці. Топав по ній, притулявся щокою, обнімав як міг. Я його зрозуміла, коли сама нарешті зняла взуття (бо босяка не сильно покопаєш).

Це хлопці діловито обходять господарство.

І Пуцька.

На сьогодні ще в планах поїхати на пилораму по прілу тирсу, і по можливості в соснячок нагребти голок (закислити грунт під ялівцями і тисами). Досадити хризантеми, полити на ніч грядки, ну і взагалі по-всякому радіти весні, чого і вам бажаю.

П.С. І ледь не забула. Весняний самостріл

весна 2014

І навіть малюкові вдалося влізти в кадр, бо скільки ж можна колекціонувати фото моїх ніг

Фокус - це в житті не головне)))

висока грядка

І знову здрасті!

Святкові вихідні закінчилися, щастя повні штани груди, і пора братися до роботи. Сказати, що погода - кайф, це нічого не сказати. Вже навіть місцями припікає.

Я ще минулого тижня вколядувала в сусідів за 25 гривень 7 дощок для моєї високої грядки, і Орест сьогодні збив мені короб (бо руки чухаються вже щось пробувати, ну скільки можна читати і не пробувати).

Поки вантажилися фотки, мене от за руку вкусив комар, і нагадав, що треба спершу про новини із світу природи. Вчора були в лісі, і бачили ящірок і змій, точніше ящірку і молоду зміючку. Вони прокинулись.  Сезон збору листя для грядок офіційно оголошую завершеним (ех, так мало встигли запасти).

Так про що це я. Ось хлопці добивають останні цвяхи у нову конструкцію.

Це буде не просто висока грядка, це буде висока вузька, або "розумна" грядка. Ширина - 50 см, довжину не міряли, але Орест підказує, що метрів 5-6. Вирішила робити "як книжка пише", тобто картон-хмиз-листя-перегній-компост з грунтом. ШарАми.

От, готово, поставили на город (ставити допоміг сусідський Роман).

Автора! Автора!

Рррраз - картон.

 Два - оп-ля, хмиз.

Розклали

Заодно прибрали під деревами

Тепер що, тепер настав час для лісового листя (завалявся у мене неповний мішок - те, що змогла притягнути перший раз ручками, без тачки). От воно і пішло.

Ну і одразу перевірка на міцність

Тепер треба перегною туди, ось він поки на купці скромно лежить. Бо малюк попросився їсти-пити-спати, одночасно. 

Три тачки перегною привезла від сусідів (не сьогодні)

"Мама, жук!"

Вирішила цього року випробувати всі типи грядок, щоб знати, що мені годиться, а що не дуже. Висока вже майже готова, ще буде "насипна", або "пагорбова", і "глибока". Про них дуже класно і дуже вчасно написали в журналі "Садовод и огородник" - обов'язково його випишемо собі (в пошуках класної преси на тему скупили весь лоток з відповідними назвами в Лохвиці). 

Ще стоїть 6 літрів сироватки, чекають, коли ж я їх вже виллю в свою грядку. Цілком можливо, що й сьогодні. 

Бонусом не в тему покажу вам ось таку квіточку.

Ми думали, це жовтий пролісок, а це "заяча" (чи чия там) "цибуля". Сьогодні Орест гуглив все, що бачили вчора в лісі. Це в мене в грядці розцвіло. Ще подумую над тим, щоб нанести сюди ж первоцвітів (таке жовтеньке, кругле, з круглим листком).

А ось моя справжня цибуля, та, що в мене в туалеті почала проростати і я її типу "врятувала". Ну так-собі в неї справи. Оце тільки дві штучки такі гарні. Решту навіть показувати сумно.

Хоча і ця замучена

Краще покажу вам гарний мох (мох завжди гарний, люблю мох).

На цеглиці, яка тримає клейонку на грядці

Ну і фото першого пуску води навулиці цього року. Тадам! (ще один комар над вухом)

Орест кран, кажись, поміняв

От поки веселенько робити цю всю роботу, бо нікуди ще не поспішаєш, терміни не горять, спеки нема. Як воно буде далі? Цікаво.

робити щось із землею

Як ви вже знаєте, садити і вирощувати я нічого не вмію, ніяким способом. І щось зараз голова не варить, щоб систематичнол за щось взятися і розібратися. То вирішила поки керуватися душевними поривами. 

Поки не дуже виходить. Точніше, неясно, виходить чи ні. Скоріше не виходить. 

Тюльпани оті мої на 150 грн таки здохли. Досі нічого нема. Вони, напевно, доки чекали посадки, таки зіпріли в кульку і зогнили в землі в результаті. Та й із землею неприємність якась твориться. Те, що я перекопала восени, щоб посадити тюльпани, тепер виглядає як порепаний асфальт. Тверда шкірка зверху, із тріщинами глибокими. Фу.

Цибулю, яку я посадила, бо вона мені в мішку в туалеті проросла, за порадою мами на наступний день позрізала. Має випустити нові пера. Чекаю.

А сьогодні я начиталася ось цього - "СЕКРЕТЫ ПРИРОДНОГО ЗЕМЛЕПОЛЬЗОВАНИЯ" АРХИВ ВЫПУСКОВ РАССЫЛКИ СЕРГЕЯ ДЬЯКОВА, і вирішила трішки дослухатись, а трішки зробити по-своєму, виходячи з реалій.

Оскільки готувати грунт треба було за цією методикою з осені, а ми цього не зробили, вирішила спробувати нашвидкоруч. Замість того, щоб листя гнило всю зиму на городі, я вирішила притарабанити з лісу вже підгниле. 

Десь так це виглядало.

Залишила малюка допомагати татові.

Буде новий паркан

Сама за граблі, тачку, мішки - і в ліс. Загрібати.

Що саме мене цікавило

Оце стільки "розчистила"

Гарненько натрамбувала

Ну і посипала тим добром одну із грядок. Дув сильний вітер, велике листя летіло по всьому двору.

Якось так

Ще там вичитала, як готувати грядку до посадки. Треба накрити грядку прозорим поліетиленом на півтора-два тижні, щоб земля прогрілася. А тільки тоді вже садити. 

Знайшла в літній кухні плівку, що лишилася від переїзду, і вкрила.

Зліва моя горе-цибуля, і укутана земля з присипкою

Ніби нічого не зробила, а втомилась страшенно (в плівці довелося скотчем заклеювати численні дірки, крім усього). Тіло незвичне для такого типу фізичної праці. Ну нічого, сподіваюсь, це корисно.

Тепер мрію про дошки для "високих грядок", але підозрюю, що це вже на наступний рік задача. Ще багато всього треба прочитати, щоб розібратися. Але чомусь хочеться робити, а потім розбиратися - дуже в моєму стилі, ага.

Покажу ще вам красивого малюка, який собі тихенько займається своїми справами.

А тут кокетує.

Малюк знову відібрав фотоапарат. Ще трохи, і я почну в об'єктив попадати))

А так здадеку виглядають мої старання, з дороги.

Так це все бачать односельчани

вогонь

Рано вийшли надвір під звук бензопили. Еней казав, що то тато, а я йому пояснювала, що в нас бензопили нема, тому це хтось інший.

Виявилося, малий не дуже помилявся. Дерева ріжуть наші, але не тато, а сусідські дядьки. Побачили, що Орест сокирою махає, і запропонували допомогти. За хвилин 15 напиляли купу всього, аж раптом згадали, що сьогодні свято. "Бог простить", - і втекли. Ні, ну байдуже ж, що свято не церковне. Хто б там хотів у них розбиратися.

Вся сімейка добряче сьогодні напрацювалася. Натягали гори гілля, зілля, сміття. А після обіду, хоч ручки вже трусилися, пішли це все палити. І знову натягалися-наносилися.

Після всього було повне відчуття спустошення і спокою. Малий попросився на гойдалку, сідало сонце, і ми стояли в себе в дворі і кожен думав свою тягучу думу. Так малюють ідилічні картинки, так, і я рада, що я тепер живу в одній з таких картинок. Без фотошопу! :)

Вдома ворушитися не було сил, малюк згадав про поектор і від втоми навіть дав мені подивився фільм "про любов" (Take This Waltz, за що окреме дякую дорогій Хвильці). Давно ми не влаштовували кінозал - всі малючі мультики вже затерті до дір, бракує тільки їх на великий екран вивести, а дорослі ми намагалися дивитися, як засне синобус. Але я тепер сурок, і засинаю разом з ним. Стільки роботи - не до кіно ггг. А сьогодні обнагліла і подивилася. Бо душа, вона ж чогось хоче, її теж треба враховувати, хоч іноді.

Одним словом, чудовий день.

В мене є така підозра, що це найкращий березень в моєму житті (хехе, я таке кажу собі ледь не щороку), але цього року вона дуже особлива. Несподівано рання, сільська, сонячна, з грядками, лісочками, дорослими синочками.

Ось ще на засипку наші звірі, просто так.

Берта показує вам язик

а Ельвіра Йосипівна поважна

На борщ мене не вистачило. Та і відмазка є - забули сходити по картоплю в льох, а хто ж туди поночі лазить?

ГОГО-МОГО і перше відео

Сьогодні півдня провела, оббігаючи установи, щоб оформити документи на будинок. Це ще той спорт, приєємного мало, але ноги будуть треновані. Писати особливо про це не хочеться.

Ну але в мене красива і світла мета, і я до неї йду!

Ось, до речі, тизер проекту. Нічого поки не писатиму більше, але картинку не можу не показати, сьогодні як її побачила, то горю вогнем))

by прекрасна Sorochka Darcja

Ще довішу сюди відео наше з малюком, як він по горбам бігає і стрибає, як коник.

посадила барвінок біля криниці

Сходили всім сімейством сьогодні в ліс (недалечко, метрів 500 від хати, не більше, в ярок) з відром і дитячою лопаткою. Набрали барвінку (основна мета походу), а ще пролісків і є надія, що підсніжників.

Чули дятла, якусь дуже голосисту пташку і бачили якусь малу смугасту, але не зозулю, розміром з горобця.

Дуже цікаво порпатися в землі в лісі. Вона пухка (я вже колись писала), якась легка, волога, за відчуттями - повна кисню. Якось раніше не випадало нагоди так порпатися. Ну гуляли лісом, ну суницю обжирали, ну в карти грали. Але щоб копатися - не випадало. Набрала трохи і тої землі, щоб проліски почувалися як вдома. Ходили в ліс без фотоапарата - він важкий, а я з відром.

Тому ось фотка моєї позавчора перекопаної грядки

А ось на ній вже барвінок (малюк впав і вдарив ручку, йде, щоб поцьомали).

А тут я влаштувала барвінку домашній затишок (окремою ходкою махнула в лісок по цю лісову земельку), Орест засікав, зайняло це не обіцяних 5 хвилин, а цілих 15. "ну, не те, щоб я тобі рахував"))).

Ну і ще досадили новеньких пролісків і підсніжників. Еней частину посадив сам. А що, це ж просто. Ямка-ткнути-присипати. Штук 5 точно посадив і дуже собою пишався, і я його розумію!)))

До присипки

Трішки присипані, до другої ходки))

Еней вирішив і мене увіковічнити (фотик важкий, нагадую, тому клює носом).

Малюк притомився, хоче до хати і зовсім не бажає фотографуватися.

Заснув одразу, а я до вас, букви писать!

у нас все тихо

Хоч вчора йшов сніг з дощем майде весь день, сьогодні, звісно, від нього і сліду нема. Лише туман. Люди потроху вовтузяться у дворах - прибирають, розкидають перегній по городам, підрізають дерева і кущі, палять сміття. В хаті вже не сидиться.

Але ми умудряємося сидіти)). От зараз обід, а я встигла зліпити півсотні пельменів (на мене найшла манія готування їжі, не можу зупинитися. може, через мандраж, пов'язаний з війною). Нагодувати хлопців картомплею зі смаженим м'ясом (сусіди закололи порося, ми вчора було думали смажити з друзями шашлик, але був сніг, все відмінили, і ми тепер маємо втрьох зжерти два кіло маринованого м'яса. воно в нас на сніданок, обід і вечерю тепер). 

Ще встигли сходити до Андрія і подивится на його новий вегетарій, на кущики-квіточки. Понюхали свіжих тюльпанів, які вже практично готові принести радість половині Лохвиці на 8 березня. Надихнулася я дуже цими всіма рослинами, прийшла до хати і скопала шмат землі, щоб посадити на ньому барвінок лісовий. Робота бульдозером - одна з моїх улюблених. Заодно накпала хрону, повибирала коріння кропиви, камінці. Малий знайшов дощового черв'яка і дуже радісно з ним носився, щоб нагодувати пташечок (а вони сидять на деревах, співають, і не розуміють, що добрий Еней хоче їх ощасливити. Настільки не розуміють, що дитя аж засумувало. Але швидко переключилося на пісочницю і лійку, дав мамі спокій). Завтра можна піти в ліс і накопати барвінку, і одразу його посадити - місце вже готове. До речі, проліски всі прижилися, гарні, цвітуть.

Дуже хвилювалася я за свої тюльпани, що я восени посадила. Ми ж накупили тих цибулин на 150 грн, якщо ви пам'ятаєте, а вони досі не вилізли. У Андрія в дворі вже попроростали, а моїх ні слуху ні духу. "Уже мали б бути", - не розрадив Андрій. Але як перекопувала нову грядочку, трішки зачепила попередню, і випадково викопалась мені одна цибулинка. Жива! Невелики пагінець десь в сантиметр уже є, просто із землі ще не проклюнувся. Ура-ура-ура, а то я геть носа повісила з тими тюльпанами. 

Хризантеми обросли малюками. Класні, зелені, стирчать. Свіжак. Але розсаджувати можна буде аж на початку квітня. Щось так руки чухаються, що хотлося б все посадити прямо вже, поки азарт не пройшов. Сподіваюся, азарт не втихне, а лише розкочегариться. І хризантеми теж на це сподіваються))).

А ще я візьму і в хаті насаджу цибулі-сіянки у картонні банки з-під морозива. Орест уже приніс з льоху кротячої землі (восени збирали по городі). Здуру купила в неділю двох сортів аж 800 грам, доведеться ще й на городі потім садити, хоча я й не планувала.

Хотіла ж розсади всякі садити на помідори-огірки і що там ще. Але сусідка подивилася на мене як на дурну - нашо, якщо розсаду готову в Лохвиці продаватимуть, копійки коштує, яких хочеш сортів. Я от ще думаю (насіння ще нема).

Поїли моїх пельменів щойно. Не вдалися, хтозна чому. Смак якийсь не той. Ех. В мене фаршу ще на півсотні, треба буде і досолити, і часнику може більше дати. Чи просто над ним танців з бубном потанцювати. Жаль.