у нас все тихо

Хоч вчора йшов сніг з дощем майде весь день, сьогодні, звісно, від нього і сліду нема. Лише туман. Люди потроху вовтузяться у дворах - прибирають, розкидають перегній по городам, підрізають дерева і кущі, палять сміття. В хаті вже не сидиться.

Але ми умудряємося сидіти)). От зараз обід, а я встигла зліпити півсотні пельменів (на мене найшла манія готування їжі, не можу зупинитися. може, через мандраж, пов'язаний з війною). Нагодувати хлопців картомплею зі смаженим м'ясом (сусіди закололи порося, ми вчора було думали смажити з друзями шашлик, але був сніг, все відмінили, і ми тепер маємо втрьох зжерти два кіло маринованого м'яса. воно в нас на сніданок, обід і вечерю тепер). 

Ще встигли сходити до Андрія і подивится на його новий вегетарій, на кущики-квіточки. Понюхали свіжих тюльпанів, які вже практично готові принести радість половині Лохвиці на 8 березня. Надихнулася я дуже цими всіма рослинами, прийшла до хати і скопала шмат землі, щоб посадити на ньому барвінок лісовий. Робота бульдозером - одна з моїх улюблених. Заодно накпала хрону, повибирала коріння кропиви, камінці. Малий знайшов дощового черв'яка і дуже радісно з ним носився, щоб нагодувати пташечок (а вони сидять на деревах, співають, і не розуміють, що добрий Еней хоче їх ощасливити. Настільки не розуміють, що дитя аж засумувало. Але швидко переключилося на пісочницю і лійку, дав мамі спокій). Завтра можна піти в ліс і накопати барвінку, і одразу його посадити - місце вже готове. До речі, проліски всі прижилися, гарні, цвітуть.

Дуже хвилювалася я за свої тюльпани, що я восени посадила. Ми ж накупили тих цибулин на 150 грн, якщо ви пам'ятаєте, а вони досі не вилізли. У Андрія в дворі вже попроростали, а моїх ні слуху ні духу. "Уже мали б бути", - не розрадив Андрій. Але як перекопувала нову грядочку, трішки зачепила попередню, і випадково викопалась мені одна цибулинка. Жива! Невелики пагінець десь в сантиметр уже є, просто із землі ще не проклюнувся. Ура-ура-ура, а то я геть носа повісила з тими тюльпанами. 

Хризантеми обросли малюками. Класні, зелені, стирчать. Свіжак. Але розсаджувати можна буде аж на початку квітня. Щось так руки чухаються, що хотлося б все посадити прямо вже, поки азарт не пройшов. Сподіваюся, азарт не втихне, а лише розкочегариться. І хризантеми теж на це сподіваються))).

А ще я візьму і в хаті насаджу цибулі-сіянки у картонні банки з-під морозива. Орест уже приніс з льоху кротячої землі (восени збирали по городі). Здуру купила в неділю двох сортів аж 800 грам, доведеться ще й на городі потім садити, хоча я й не планувала.

Хотіла ж розсади всякі садити на помідори-огірки і що там ще. Але сусідка подивилася на мене як на дурну - нашо, якщо розсаду готову в Лохвиці продаватимуть, копійки коштує, яких хочеш сортів. Я от ще думаю (насіння ще нема).

Поїли моїх пельменів щойно. Не вдалися, хтозна чому. Смак якийсь не той. Ех. В мене фаршу ще на півсотні, треба буде і досолити, і часнику може більше дати. Чи просто над ним танців з бубном потанцювати. Жаль.