четвер, 6 березня 2014 р.

посадила барвінок біля криниці

Сходили всім сімейством сьогодні в ліс (недалечко, метрів 500 від хати, не більше, в ярок) з відром і дитячою лопаткою. Набрали барвінку (основна мета походу), а ще пролісків і є надія, що підсніжників.

Чули дятла, якусь дуже голосисту пташку і бачили якусь малу смугасту, але не зозулю, розміром з горобця.

Дуже цікаво порпатися в землі в лісі. Вона пухка (я вже колись писала), якась легка, волога, за відчуттями - повна кисню. Якось раніше не випадало нагоди так порпатися. Ну гуляли лісом, ну суницю обжирали, ну в карти грали. Але щоб копатися - не випадало. Набрала трохи і тої землі, щоб проліски почувалися як вдома. Ходили в ліс без фотоапарата - він важкий, а я з відром.

Тому ось фотка моєї позавчора перекопаної грядки


А ось на ній вже барвінок (малюк впав і вдарив ручку, йде, щоб поцьомали).


А тут я влаштувала барвінку домашній затишок (окремою ходкою махнула в лісок по цю лісову земельку), Орест засікав, зайняло це не обіцяних 5 хвилин, а цілих 15. "ну, не те, щоб я тобі рахував"))).


Ну і ще досадили новеньких пролісків і підсніжників. Еней частину посадив сам. А що, це ж просто. Ямка-ткнути-присипати. Штук 5 точно посадив і дуже собою пишався, і я його розумію!)))

До присипки

Трішки присипані, до другої ходки))
Еней вирішив і мене увіковічнити (фотик важкий, нагадую, тому клює носом).



Малюк притомився, хоче до хати і зовсім не бажає фотографуватися.


Заснув одразу, а я до вас, букви писать!

Немає коментарів:

Дописати коментар