таак, розвиток розвитком

Приїхала додому - і навалилося. І щось я нічого не встигаю. В хаті завал, діти неучені, квіти несаджені.

А Владік приїхав у село на канікули, і нагадав мені, що я колись говорила про план зробити дітям свято на Хеловін. Сказав, що власноручно принесе мені два гарбуза під це діло. І я знервована і напружена. Зробити вигляд, що я не я, і корова не моя, я вже не зможу.

А роботи з цього приводу просто гора. І музику знайти-скачати підходящу, і перевірити, чи працює проектор, і мультик знайти тематичний (і щоб не надто довгий, і щось дітям різного віку сподобалося. Але це дрібниці.

Хочу свято робити в сусідній хаті, там три роки ніхто не жив. Нам дали ключ, і треба підготувати приміщення. А це означає... Кажись, я навіть слабо уявляю, що це означає. Як мінімум треба принаймні з двох кімнат винести сміття, підмести і помити підлоги. А там вода лише з криниці. І світла немає. Тобто треба по селу наколядувати гасових ламп і сходити на переговори до сусіда, щоб кинути від нього продовжувач (без проектора свято не буде таким класним). І чи дістане продовжувач?

Плюс декор. Дівчата ніби погодилися допомогти. Треба буде із старих шпалер повирізати літерки HALOWEEN, пофарбувати їх і підвісити на нитці. Навирізати кажанів і маскарадних масок. Поробити опудала і привидів. Повирізати гарбузи.

А, ну і, звичайно ж, повісити оголошення біля магазину. І пояснити що до чого. Бо я вже від кількох чула напівагресивний закид, типу це не наше свято. Треба якось так мирно подати, що можна знайомитися з культурою інших країн через свята, бо це приємно і весело. І вивчити з дітьми одну англомовну пісеньку-гру. Це свято у світі здебільшого критикують за комерціалізованість, але нашому селу ця небезпека явно не загрожує, принаймні найближчі кілька років :) А щодо бісівщини і таке інше - зроблю, щоб цього було по мінімуму, акцент більше за сезонне свято прощання з літом, урожаю і пам`яті предків.

Сьогодні розказали мені, що біля нас у лісочку десь є козацький курган, і біля нього купка дуже старих козацьких поховань. І ще є в болотах острів. Пам`ятаю, в дитинстві ми колись у селі взяли з мамою в бібліотеці книжку "Легенди нашого краю", і там ледь не кожна була про козацькі скарби. Мене на багато років захопила ця тема. Може, щось таке знайти-розказати?

А Орест не зважає на мою паніку і впевнено робить своє справу. Сьогодні солив капусту.

Отакий процес

фото на пам`ять

Дошки, щоб притиснути. Дубові, Орест сам випиляв

Дуже багато вийшло відхходів з капусти, ледь не половина. Бо багато такої, що всередині з чорними зонами- дався взнаки дощовий вересень, напевно.

Але Орест задоволений. Каже, що його внутрішній куркуль щасливий. Власна бочка капусти!