четвер, 31 жовтня 2013 р.

тепер можна видихнути

Хеловін у нас таки вдався, наскільки я можу судити. Я вперше в житті організовувала свято для дітей. Були і епік фейли, ясне діло. Але вдалося ніби їх більш-менш згладити.

Справа - мій, зліва - Владіка

Готуватися почали з вівторка, тобто зробили все за три дні. На щастя, зараз у дітей канікули, і вони радо взялися мені допомагати. В перший день ми з Владіком повивозили усе сміття з кімнат (десь тачок 5 старих валянків, пляшечок, газеток, ампулок, сірникових коробок, дитячих малюнків і зошитів). Нагадаю, що свято ми робили у сусідній хаті, де вже три роки ніхто не живе. Олена попідмітала, я помила підлогу. І все, Еней знудився, і довелося перериватися і йти його вкладати на сон. Домовилися на 5 вечора продовжувати. Я ще не звикла до нового часу, і якось не подумала, що в 5 уже темно. Оскільки в тій хаті немає електроенергії, перенесли на ранок середи. В цей же день я повісила свої оголошення біля магазину, запросила усіх, хто захоче прийти. Дала сусідці почитати. Каже, казатимуть, що то якась секта. І розказала, що коли я ще влітку просила про кімнату в клубі, щоб займатися англійською, вже тоді говорили, що секта. То я вирішила не паритися і робити своє. У селі, видно, як збирається більше трьох людей без бухла, то вже є підозра у сектантстві.

У середу зібралися знов. Це був день вирізання і розфарбовування декорацій. Владік зробив кажана і знак адідасу (ггг, без нього ніяк у хеловін, аякже), Олена - привида і дві лампочки. Вирізали зі старих шпалер. Я помила всі підвіконня і забила шторами вхід до кімнат, які ми не будемо використовувати. На все про все півтори години. І знову малюки поскисали і ми розійшлися. І знову аж до наступного ранку.

По-моєму круто, але це ще ви знак адідасу не бачили


Ранок четверга був найбільш відповідальним і, на щастя, найбільш плідним. Орест поїхав у Лохвицю по банани і апельсини, я спекла торт і зварила лимонад. Іще з вечора ми з Владіком взяли у тьоть Люби 5 гарбузів. І рано взялися їх вирізати. Спершу я була вражена, як це важко і які вони тверді. Але потім зрозуміла що до чого і діло пішло веселіше. Ми з Владіком різали, Вовка бавився з Енеєм і розмальовував зроблений тут же з газети човен. Яся сидів на холодній печі і малював. Ми подумали, що гарбузів малувато - лише 5 на дві великі кімнати, плюс діти наполягали на тому, щоб два винести на поріг. І вирушили з тачкою по селу колядувати ще. Один дала Владікова бабуся, два - наша улюблена баба Катя. По дорозі назад побачили двір, де зараз ніхто не живе, а там сарай низенький, густо покритий пишним таким зеленим мохом. Набрали того моху півтачки і порозкладали між гарбузів на підвіконнях. До стін поприбивала ткані полотна, щоб якось створити враження мінімального затишку. Ну і що, ну і все. Кажу: хто хоче ще попрацювати, приходить на 5, хто одразу на свято - на 6. Вгадайте, коли прийшли?

Ті самі, зі спалахом. А що, фоток мало)

Протягнули двома продовжувачами життєдайне світло від сусіда. 40 метрів дроту, і проектор, ноут, настольна лампа підключені. Позапалювали свічки, гасову лампу, застелили підлогу утеплювачем і килимами, розставили солодощі.

Включила слайдшоу з фоток літніх наших. Малі прийшли з мамами, то вони хоч побачили, чим ми все літо займалися. Розказала їм про походження свята і розказала казку про скарби в скрині. Ось цю. Слухали з напругою, уважно. Дуже вкінці всміхалися.

І включила кіно. Корпорацію монстрів - ніби і в тему, і досить добре. Але. Діти поїли, їх розпирало від енергії, і сидіти було несила. То я десь на середині виключила. Навіщо мучитись. Почали грати в ігри, і я здивувалася, що моя кума (пам`ятаєте ту історію, правда?) грала з нами з неймовірним азартом. І в хованки, і в хороводи із забиранням стільців(під шумок усі вивчили пісеньку roses, roses, pockets full of poses), і в струмочок. Наташка Сергієва була нарозхват. Біда була з музикою. Хеловінська була нудна, та, що я скачала. Хотіли чогось динамічного, щоб порухатись. Але в ноуті нічого такого не було. Самі лише саундтреки до фільмів, воно не годиться. Ех. А плеєр я не брала з дому.

І тут діти потомилися і почали просити кіно ггг. Але було вже досить пізно, то я не включала. Якось іншим разом додивимось. Завантажили техніку на тачку, позабирали-поскручували продовжувачі (я скручувала, Еней світив мені ліхтариком) і порозходились по домах.

Обіцяли завтра прийти, щоб поприбирати.

Фотоапарат зробив кілька фото зі спалахом і здох. Пора купувати нову батарею.

Чоловікові обрізала голову раз

Хліба й видовищ))

Чоловікові обрізала голову два


Немає коментарів:

Дописати коментар