середа, 19 червня 2013 р.

і знову діти

Сьогодні знов набігла моя зграйка. Хехе, моя))) Додався ще один хлопчина, з нашої вулиці. Двоє тих, що вчора мовчали, розговорилися, ура. Вже, значить, не така страшна тітка.



Найменші, від півтора до шести, без упину бавляться з водою. Вони зачаровані тазиком великим, повним води, лієчками (2 штуки), лопатками, відерцем, порожніми пляшками з-під мінералки. Наливають, переливають, носять, поливають, намішують трави, миють машинки. Ясно, що на спорткомплексі висять усі, але все ж він на другому місці після тазика.

Старші теж бавляться, але ніби з меншим азартом. Вони більше між собою тусуються. Один приніс електронну абетку, там вона просить знайти букви чи картинки, і треба натискати відповідні кнопочки. Надовго вони в цю штуку залипли.

Винесла "Улюблені вірші". Спершу читала я дещо, потім одна зі старших дівчат почала читати малим. Той, що приніс азбуку, дуже дивувався ілюстраціям. "О, тут і котик!". Йому років так 8, на око.

Потім забралися усі разом гуляти селом. Я аж здивувалася, що так хвацько. Мій малий дуже просився за ворота, і я сказала, що ми йдем в клуб черешні їсти. Підете з нами? Пішли.



 Взяли з собою м'яч і улюблені вірші. М'ячем всю дорогу туди і назад класно гралися, навіть Енейчику дісталося "бабах". Один з хлопців гарно взявся його бавити. Малий аж розцвів.  Присідали на лавках і читали вірші. Бадяка-Маняка увів у ступор. Вони ж ніби звірів знають, а тут ТАКЕ.



Близько шостої усіх розігнала страшна гроза. Страшна, але гарнезна). Тут ми ж на горі живемо, і видно далекі хмари. Стоїш і бачиш, що там, там і там іде дощ. А нас обійшло стороною. Вчора, правда, не обійшло. І добре, бо парило страшенно.




Сьогоднішній ранок був свіжий і пахучий.


2 коментарі:

  1. Чи буде дощ, можна визначити по комарах. Якщо вони налітають дрібні і злі, то мине стороною, а от коли прилітають комарині пахани, розміром з добру муху і так ліниво видивляються де б на тебе присісти, то 100% ливане.

    ВідповістиВидалити