Многабукав про город

Сьогодні нічого такого дуже сільського не робила, а пописать бложик хочеться. Розкажу про останні дні, значить, поки Орест перекидає мені фотки на флешку. 

Ми вже ніби розрулились більш-менш із сусідньою хатою, і можем собі думати, що вона вже наша (ясєн пєнь, юридично ця процедура ще триває). Тому якщо серед вас є безстрашні люди, які готові приїхати і там жити-доводити хату і двір до ладу, тобто волонтерити-відпочивати, то ласкаво просимо. Сподіваюся, питання зі світлом вирішиться там протягом тижня. Умови суто сільські (вода в криниці, туалет у дворі, пічки поки в неробочому стані), і мінімум меблів, але не все зразу. Роботи - море, і вся така творча-творча! гггг Ми за це вам допоможем з поставками дешевого і свіжого молока і яєць, ніштячками безкоштовними з нашого саду-городу. Запрошення на спільні трапези, позичання мультиварки, користування нашим холодильником тощо. 

Вже два тижні як той двір обживали наші козюлі, тепер до них приєдналися качки та кури. Кажуть, домового треба задобрювати худобою, вони це діло люблять. 

Вчорашня сліпа злива

Майструють хвірточку в загорожу

Каченята зацінили нове житло, бо там вже явно було тісно. Одне навіть здохло чогось вчора

"Барвиста" і "іспанська голошия" на водопої

Арьол! чи то - ВОРЛИ!

Птаство, шо

Справи городні у нас такі. Покосили стежки між грядками від бур'янів, ними зразу мульчанули ці ж грядки. Морква, посіяна між старою цибулею, не зійшла, сійну там ще хвальону Альонку, може вона зійде. Здається, я навчилась не сприймати протест рослин проти сходження як ляпас і особисту образу). 

Редиску ми вже всю з'їли, треба буде, напевно, посіяти ще. На порожніх грядках вчора після дощу сійнула огірків. Не замочувала, воду в канавку не лила зі ставкою на те, що земля в принципі після дощу ще трохи волога. Пізнувато, але краще так, ніж ніяк. Ніяк не дійду подивитися, чи посходили ті, що я сіяла минулого тижня. Вже мала б бути відомою їхня доля. Там було сім пакетиків, тобто сім різних видів, які я тупо замочила всі разом а потім в мокру канавку порозкидала. 

Зараз на столі у нас стабільно присутній салат, тобто листя салату. Я посіяла два види - "кришталевий" і "айсберг". Один з них просто супер на смак (той, що світліший), а другий на смак як кульбаба - він темніший і трохи гірчить. Тижні на два нам його вистачить, треба буде ще посіяти (але я так про багато що кажу, і мало що руки доходять зробити, на жаль).

Плюс відкрили ж сезон полуниць. Зранку і ввечері збираємо з малюком по жмені. Негусто, але дуже приємно. Своя полуниця страшенно смачна, хоч ще й кислувата (ну хто б це дотерпів до повного почервоніння?).

Сусід Микола нарізав мені тичок під де Барао (помідори високорослі, по два метра). Відучора лежать, просяться в землю. Якраз дощить, гарно буде їх запихати. Єдина біда, що я зараз візуально не розрізню де Барао і черрі, бо і та, і та розсада була високою. Натикаю скрізь, а там будемо розбиратися по мірі росту. 

Із жуками на помідорах зараз затишшя. Нічого нового не зжерли, два дні не збирала (покликали друзі на річку, і я про все забула), приходжу - а там один нещасний жук і трохи яєць. Сусід каже, що на своїй картоплі вже бачив червоних. Тобто треба не розслаблятися і бдить, бо червоні, кажуть, можуть зжерти все за вечір.

Посходила частина моїх буряків. Хоч щось буде. Плюс подивилася я на ту моркву, що Орест проріджував, треба знову так добряче її прорідити. Ми з малюком вчора її прямо брудну з грядок виїдали. Вона така довга і тонюсінька ще, як ниточка, але солодка-солодка. 

Та капуста, що давно посаджена, з чужої розсади, вже гарно поприймалася (ну, та, що не вмерла), і пішла в ріст. Виглядає наразі шикарно. А та, що я недавно пересаджувала зі своєї розсади, ще страждає і вагається, жити чи не жити. Особливо Грюнкольн.

До мене щойно дійшло, що та капуста, що вмерла - то все цвітна. Чорт. Треба пересадить. Без цвітної капусти ж ніяк (хоч їм її в нашій сім'ї тільки я).

Не знаю, який герой дочитав до цього місця, треба було б за це якусь винагороду придумати в якості смачної історії з життя. Але щось в голову нічого поки не приходить.

Ну ось, поки заливала фотки, прийшов Орест і сказав, що ще мінус одне каченя. Чорт, шотаке? І ще одне кривуляє. Наразі 27.