вівторок, 20 серпня 2013 р.

нічні хвилювання

19.08.2013 (забула натиснути кнопку "опублікувати")

Уже дві ночі підряд Еней не дає мені спати - його явно щось тривожить, і мучить спрага. Тепер спимо із пляшкою води - мушу допоювати, інакше крутиться і не може назад у глибокий сон провалитись. І так десь рази три за ніч. Я вже відвикла від такої двіжухи.

Ну але інтелектуальний розвиток іде у малюка повним ходом - уже третій день, як навчився тицяти пальцем себе в груди у значенні "я". Хто пускатиме змія? - Тицяє. Хто найкращий мамин синочок - тицяє. Перед цим, напевно, з місяць любив показувати на мене, на тата і на себе, і треба було називати, ху із ху. Коли показував на себе, і чув у відповідь - Енейчик - заливисто сміявся. Ну такий вже радий, що ось мама, ось тато, а він - Енейчик.



Про дитсадок тут нічого не пишу - можете сміятись, але боюсь наврочити. Бо як починаю наперед багато триндіти, облом на обломі. Тому зараз поки мовчок, а коли справа хоч у якийсь бік зрушиться, то напишу стіну тексту і закликів. Так що ви тримайте кулаки, щоб у мене вийшло те, що я надумала, що б це не було).

20.08.2013 (дописую)

Секрет хвилювання малого розгаданий. Банально - зуби. Вилізли дві нижні п'ятірки. Але не повністю вилізли, а так підло по одному кутику показали. Нова розвага - чухати їх моїм пальцем.

З приводу ото свого великого проекту, то впіймала сьогодні дурну чутку про те, що попахує обломом. Завтра я ще уточню, але коли так - то в цьому є свої плюси. Зможу розказати вам усю історію без купюр. Там ще той трилер. Бо якщо вдасться, то, ясне діло, я не буду описувати всі свої враження від знайоств із місцевими чиновниками. А коли облом - то я вже із пристрастю поклацаю клавіатурою, пшшш.

Орест недалеко від краю нашого городу знайшов у лісі яблуньку із такими красивими і смачними яблуками, що сама їхня присутність в кухні гріє. І місяць світить як прожектор.

А, і пальці, що набирають цей текст, чорні-чорні. Відкрили сьогодні сезон горіхів!

1 коментар: