субота, 24 серпня 2013 р.

Христанівка. День села

Не знаю, хто що має проти народних гулянь, але день села - це класно. Хоча б тому, що, здається, всі односельчани просто щасливі. Їх не збирали отак разом багато років. Поназапрошували своїх дітей-внуків, зустріли однокласників. 

Як це було? От ви в голові намалюйте собі картинку, як у наших реаліях мало б виглядати це свято. От саме так воно і виглядало, як ви собі уявили.

Колектив жіночок у однакових народних костюмах під супровід баяна. 




Місцева співачка. Виявилося, що я якимось чином її кума. Каже, що переважно співає в дуеті, але її напарника викликали в Київ, тому сьогодні сама.

Гумореска від артистичної бабусі. Про невірного чоловіка.



Подарунки від місцевої влади. Трактористці із 30-річним стажем - набір ножів. Багатодітним сім'ям - по хлібниці. Наймолодшому христанівчанину - чайник і іграшкове курча. І музичні вітання ювілярам. 

Розіграш лотереї - знайомі бабусі щасливо хвалилися виграшем і показували новісінькі зубні щітки.

Величезна кастрюля христанівської каші, солодка вода, нарізка сир-ковбаса. І десь там під столом теплиться щось міцніше. 







Ну і танці. В колі, парами, кому як душа лежить.

Сказала Люба, жінка водія шкільного автобуса, що я тепер їхня, христанівська. Що вони мене прийняли за свою. 

Одна з бабусьок за поїданням каші питає - а скільки ж усе-таки років нашому селу? Всі знизують плечима: того ніхто не знає. 

Вітаю вас із днем Христанівки!


Немає коментарів:

Дописати коментар