четвер, 15 серпня 2013 р.

кума, нооохуй

Про назву - ну, ви, певно, знаєте особливості полтавського варіанту укрмови. Так характерно підгундошувати, говорити м'яко, але зі злегка блатним притиском. І замість "а" говорити "о". Ото так: кума, ноооохуй.

Вираз обличчя дня. На руках - не похресничок, а його молодший брат. Едуард.

Сьогодні похрестила малого однієї з багатодітних моїх сусідок. Хрестини домовлено було на півдев'яту ранку, домовилися, що я під'їду до них до хати своєю машиною в вісім. Запізнилася на три хвилини і так за це переживала, що підрехтувала морду свого лансера об власний гараж. А там всі бігають-метушаться, і кіпіш-кіпіш. Дві пари кумів зібрати вчасно зранку до купи - це вам не жарти. Доходить дев'ята, а Марина (мать мого похресничка) питає, як у мене з бензином. Ок, кажу. То давай махнем в Лохвицю заберем другу куму, бо вона там застрягла і швидше буде, як ми заберем. Нуууууу ок.

Вона бере на руки свого місячного Едуарда, і ми їдем. Довго описувать не буду, але суть в тому, що ми проїхали 60 км і забрали дорогоцінну куму з-під хати в селі, де народився Архип Тесленко. Я вимовляла своїм ротом матюки, так.

Дві пари кумів. Той, що тримає дитину - дуже хороша людина. Направду.


Я, в білій сукні, з розпущеним ггг волоссям, давила своїми "хлоп'ячими" еківськими гівнодавами педаль зчеплення і гальмо. Бо дороги кгм, капець, скажімо так.

А фразу-заголовок сказала Марина про ту, кого ми забрали з тих Безсалів. Ти де? Вийшла з дому? Кума, нооохуй. Можна сказати, це девіз цих хрестин. Бо кума правда агонь. Рідко коли люди аж так вибішують усім своїм єством. Після хрестин, ще в церкві, питає мене: а подарок у тебе є? Є, кажу. Шо? Ну, книжка, піаніно, одяг. А золото? Золото? У нас в Безсалах дарять золотий хрестик. Кажу - мені було повідомлено, що я купую крижму, а кум хрестик. І точка, і точка. То вона ще між церквою і п'янкою поїхала в Лохвицю по подарунки, не отримавши від мене ні копійки (у нас з Орестом у селі тут така розвага - чекати зарплату, яка буде от-от, але все затримується і все ніяк).

Введення во храм матері 4-х хлопців. Моя кума, вчора їй виповнилося 26


У молодого батюшки так трусяться руки, що він не може попасти пензликом малому по чолі. Фраза із служби мені дуже сподобалася - "і захистить від повітряних зміїв". Якраз учора запускали - на вихідних приїжджали прекрасні Сороки і подарували нам красивого хвостатого на довгій нитці. Раз десять сьогодні я бадьоро сказала "відрікаюсь", і трішки менше - "вірую".

Про п'янку най не кажу, тільки трішки. Один з "хрещених батьків" сьогодні рано не похмелився, і акурат перед тим, як усі мали сісти за стіл, впіймав епілептичний приступ. Одна баба голосила так, ніби він умер, і розказувать, що в її жизні уже було сім гробів і перелічувати своїх баб і прабаб. 

Ну але що - похресничок зато в мене красивий і спокійний. В церкву сходив як в перукарню - і помили, і підстригли, і олійкою намастили.

Раб Божий Назарій спросоння


Так, текст не передає і сотої долі моїх переживань за сьогодні. Ото розбавлю текст фотками і все.

І ще наостанок похвалюся - отакий "будиночок" Еней сам збудував у пісочниці.


Так зараз виглядає наша пісочниця

 І отакий поїзд тепер у нас припаркований на веранді.

Дитячі пальчикові фарби, гуаш школьная. Дитя саморобне

12 коментарів:

  1. дитя безцінне
    а біля дитяти що, біговел чотириколісний?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую) ага, біговел Puky

      Видалити
    2. не знала, що вони бувають чотириколісні. і як Енею такий транспорт? хоча можу припустити, що добре, він у вас хлопчина ловкенький

      Видалити
    3. думаю, що краще б я купила машинку-каталку, чесно кажучи. бо як на велосипед, він не розвиває захоплюючої швидкості, а зовнішній вигляд явно не такий крутий, як у машинки. їздить по хаті. вчора проїхався по дорозі метрів 300. в одну сторону. не фонтант, як на ту ціну, що я заплатила

      Видалити
    4. я думаю на наступне літо двоколісний біговел заводити, поки що вона на триколісному самокаті любить їздити, але машинки-толокари теж високо цінуються на нашій вулиці

      Видалити
    5. все ти правильно думаєш, Аню) а я хтіла як краще, вийшло як завжди

      Видалити
    6. та ні, я теж намагаюсь зекономити, де можна, але реально бачу, що на хорошу машинку варто було розщедритись - наша маленька і простенька, Євка її не дуже любить, а інші діти, які більші за параметрами (навіть якщо по віку майже однакові), на ній погано їздять, можуть впасти... думала біговел вже на цей дн купувати, але, відчуваю, що ще рано, хай до весни підросте-підтягнеться. а самокат вам точно не потрібен, він лише по асфальту добре їздить, а ви ж переважно у себе у дворі та на полях, якщо я правильно розумію? от і виходить, що ти зробила правильний вибір, трохи доросте і буде тішитись :)

      Видалити
    7. у нас уже стоїть двоколісний біговел, ми його першим купили, я повелась на фразу "якщо ваша дитина вміє ходити, вона зможе їздити на цьому біговелі". він досі, сидячи на сидінні в найнижчому положенні, не дістає ногами до землі. сумніваюсь, що наступного року він йому вже буде впору. а на чотириколісному він їздить без проблем, але й без азарту

      Видалити