шоста річниця

Вчора багато хто святкував день незалежності, а сьогодні у нашій сім'ї свято - день взаємозалежності. Що я маю сказати - таке відчуття, що з того часу, а це вже 6 років минуло, пройшла ціла вічність. І не знаю, це відчуття - це добрий знак, чи не дуже.

фото - Ольга Закревська

фото - Ольга Закревська

фото - Ольга Закревська

фото - Ольга Закревська

фото - Ольга Закревська

фото - Ольга Закревська

фото - Ольга Закревська

І, звісно, я геть забула про це свято. Сто раз роздратувалася зранку на якісь дрібні Орестові зауваження, і аж в Лохвиці Орест признався, що такі діла. В мене одразу настрій покращився, і запахло шашличком.

Покликали запорожців, і одних, і других (не знаю, чи писала вже, але одна сім'я переїхала сюди 6 років тому, інша - півтора роки тому). І гарно так посиділи. Недовго, але мені особисто було дуже комфортно. (гг поки не почалася гикавка. сьогодні тричі вона до мене приходила. то мене сьогодні, видно, односельчани згадують, ті, що мене вчора вперше бачили. і ні, справа не в моїй марнославності, а в тому, що тут справді відбувається не так багато подій і приїжджає не так багато нових людей в спільноту села).

Мені сьогодні подарували весільний букет! Ніби дрібниця, а стоїть поряд з монітором і пахне свіжістю. І ще набір класних глиняних чарок із глиняною плящиною. Буде в чому гостей частувати ;)

Спалах зробив букет якимось вульгарним. Насправді він милий і ніжний

А потім, поки Еней разів зо 30 підряд милувався собою на відео, я бігом помила посуд, і ми з малюком провели разом чудовий вечір. Реготали, качалися по дивані, гатили у бубон, читали книжки, запалювали і гасили свічку. А ще я вивчила сьогодні ж колискову Hush little baby, і малюк під неї заснув. Отака історія про те, як ми зрадили котику сіренькому, який заколисував малого майже рік. Рідко коли йому помагав кіт воркіт, що по надвірку ходив і перепілку зловив.

Мій повелитель вогню

Літо закінчується, тому хочеться ловити його за хвіст і влаштовувати свято щодня. Чого і вам бажаю.