дощовий день

Сьогодні один із тих днів, коли сидиш із задоволенням в хаті. Гості роз'їхалися, вихідні закінчилися. Всі розійшлися по своїх хатках і слухають довгоочікуваний дощ. Орест приніс від сусіда отаку мудрість "Три доща в маю - агроному все (харашо)". Але той же сусід каже, що це ще не дощ, земля мокра лише на півштика.

А у нас бурна соціальна активність та емоційні піки сьогодні збалансовуються читанням книг під пледом і настольною лампою, поїданням на цей раз здорового весняного салату (так-так, із редиски, але вона з сусідського парника), іграми з дитям в машинки і реготом "печу-печу хлібчик".

До того ж, календар садівника відсьогодні і так числа до 10-13 радить не рипатися на город. Надто вже неспрятливі дні. І мене це цілком влаштовує! Огірки зачекають до середини травня легко, помідори і перці садитиму з купованої розсади, так що воно теж не терміново. Квіти теж подосіваю, не біда.

Про біду. Чекала, поки відцвіте чорний тюльпан в другому дворі, щоб пересадити його собі. А його якась падлюка сьогодні викопала. Образливо майже до сліз, лишилась на тому місці ямка від лопати. Наступного року буду дивитись, в кого зацвіте. Тюльпани ж усі садять не на задньому дворі, а напоказ. Нє, ну йолки-палки. Чого ж не зроблять заради краси.

Еней надвечір двічі жорстоко вичудив. Спершу впав з дивана через бильце вниз головою, фактично зробив сальто назад і приземлився головою в горщик, який я, на щастя, буквально перед цим помила. А через півгодинки, прямо в мене на руках, поки мила попу, закинув у горлянку якийсь уламок пластмасовий. Вибила - виригав.  Що таке, просто капець. Ну але в результаті цілий і неушкоджений, навіть толком не плакав ні перший, ні другий раз.

Ну і наостанок про хороше. Завели моду мати в хаті свіжий букет, за цим пильно слідкує малий. Ех, мені подобається, як він ламає для мами тюльпани!

І фото дня - нова забавка у дворі.