любі гості і тиждень без дітей

Приїжджали до нас в гості Орестів батько і брат. На виправні роботи (виправляти наш бардак). Сьогодні поїхали.

Вивели мені воду на кухню, по сантехніці створили мільйон чудес. Підключили пральну машинку, зробили розводку під бойлер.

Повісили в кухні полички, які привезли зі Львова. Сушку для посуду повісили на стіну. Тепер у мене величезна вільна поверхня столу, хехе. Є де розвернутися.

Вода і полички

Ну але поїхали вони раніше, ніж планували, і роботи зробили менше. Нам затримали зарплату, і не було ясно, на скільки. То без роботи (бо для роботи треба матеріал) було хлопцям нудно, і ще й спека стояла неймовірна, і вони сьогодні в четвертій ранку рушили на Львів.

Три покоління одного роду. І киця

І що б ви думали? Сьогодні після обіду випав дощ і прийшла зарплата. Та-дам. І не ясно, радіти, чи плакати))) Ну але в будь-якому разі я їм вдячна. Тепер пробіг за день у мене скоротиться в рази (між ванною і кухнею).

Гостювали вони у нас, виходить, з п'ятниці по середу. Весь цей час діти були без мене, а я без дітей. І відпочила, і скучила водночас. Розлуки - штука корисна! Сьогодні рано прийшли до тьоті Ані (мама дівчаток, із Дніпродзержинська) і стали канючить, коли ж тьотьоксанині гості поїдуть. Зробили у неї в дворі справжнісінький погром, довели діда до сказу. Дід згріб пісочницю в мішок і заховав.

Ввечері гуляли вже всі разом, і у нас в дворі трохи. Ходили на старий цвинтар по грушки, збивали їх палицею, а потім шукали в густій і мокрій траві.

Зі смішного. Приїхали ми з собаками, у яких як для села були аж надто дивні клички - Камі та Ума. Сьогодні стало ясно, що діти їх називають Камінь і Гума!

На цьому в мене поки все.